Курс ПМД он-лайн

Курс ПМД он-лайн

Курс ПМД он-лайн

Курс ПМД он-лайн

Лекція 1. Індивідуальна аптечка IFAK.

Лекція 1. Індивідуальна аптечка IFAK.

Живуть герої, не вмирають!

Живуть герої, не вмирають!

Цілющі хвилини - проста але напрочуд ефективна методика оздоровлення.

Яків Павлович Авдієнко — учасник двох воєн. Двічі поранений. За освітою графік. Кінооператор. Знімав документальні фільми. Викладав в інституті театральне мистецтво. Заслужений діяч мистецтв України.
У 1958-1969 роках зазнав кількох складних операцій. Почувався так погано, що ладен був піти з життя. Та одного разу замислився: що краще вмирати чи шукати вихід? Звернувся до Природи. Почав спостерігати що до чого, вивчати різні системи оздоровлення. На лікарів не сподівався. Дійшов до висновку: головне для організму рухи. Але не оті, що пропонують всі. А ті, що приводять в дію міжкісткові зчленування. В цьому власне і сутність методики.

Це величезна дивотворна таїна, яку мені пощастило відкрити безперечно розкриває рятівні можливості організму людини. Вона дає змогу кожному самостійно, без сторонньої допомоги, не лише повертати втрачене здоров'я, а й надійно захищатися від хвороб. Звичайно, якщо з великою увагою ставитися до власного організму й ретельно дотримувати всіх умов цього чудодійного засобу оздоровлення. І що важливо: для того, щоб оздоровитися у такий спосіб не потрібно жодних засобів, пристосувань, ліків, екстрасенсорних навіювань, коштів... Мої вправи дають змогу відновити захисні сили імунної системи, зберегти її рятівну спроможність.
Я переконався: найкращий наш лікар — наш організм, доки він спроможний протистояти розпадові свого імунітету. А ефективні можливості рятувальної біоенергетики в нього за всіх умов неодмінно зберігаються. І якщо налагодити надійний контакт із організмом, щоб упевнено відновлювати всі його захисні сили, з часом настає-таки справжнє диво.
Що ж, власне, являє собою та особлива хвилина, протягом якої відбувається поступове, але реальне оновлення всіх цілющих можливостей людського організму. На перший погляд все дуже просто.
Перша вправа займе близько 35 секунд, коли енергійні рухи сприяють розтягуванню усіх міжкісткових зчленувань. Тобто робіть рішучі силові поштовхи рук, ніг і всім тілом. Вони — повна протилежність усім нашим звичайним рухам, які спрямовані на “стискання” суглобів. Розтягування не втомлює, а навпаки — дуже приємне для організму, посилює обмін речовин, збільшує фізичні сили. І, що дуже важливо, такі рухи підвищують дієвість усієї кліткової та лімфатичної сфери.
Організм із кожною хвилиною уваги до нього ніби й непомітно, але впевнено набирає нових сил, щоб із часом знову відновити втрачені можливості цілющого самоврегулювання, цього дивовижного таланту, котрим Природа обдарувала людину як вершину породжених нею істин.
Система цілющих хвилин уваги має найрізноманітніші види й прийоми виконання фізичних вправ, але всі вони мусять бути розраховані на ефект розтягування. Щоб усі міжсуглобові, міжкісткові, міжм'язові зчленування під час руху розтягувалися і тим самим освіжалися. Найпростіше досягнути цього миттєвим напруженням м'язів. У положенні стоячи або сидячи поперемінно потрібно відкидати руки й ноги досить енергійно, щоб енергія поштовху створювала таку інерцію, яка вже сама спричинить ефект розтягування в основних зчленуваннях організму. Це досягається простою вправою, що нагадує політ птаха. Вільно стоячи, слід повільно підняти руки, й коли вони будуть вже витягнуті над головою, раптово і з силою відкинути в різні боки й водночас нахилити корпус вперед, а одну ногу відкинути назад. Такий стрімкий рух, ніби зліт птаха, надзвичайно ефективний, бо утворює миттєву силову інерцію відчутного розтягування.
Кому здається, що така вправа складна, можна робити простішу: поперемінно відкидаючи в боки то праву, то ліву руку й ногу, намагаючись ще й робити рух усім корпусом. Таку вправу можна робити стоячи, сидячи і навіть лежачи. Аби була лише можливість якомога енергійніше робити поштовхи рук, ніг.
А якщо такі швидкі, наче “стріляючі”, рухи чомусь неможливі, тоді з тією ж метою розтягування тіла можна робити повільно, стримано. Тобто вольовим руховим напруженням усіх м'язів повільно, але із силою розводити в різні боки руки й ноги — мовби потягуватися. Звертаю увагу, що це сама Природа підказала нам правильний напрям. Подивіться, як кішка після сну вигинає спинку, витягує лапки. Ото наочний приклад доцільного розтягування хребта й усіх кінцівок.
До речі, саме для спинних зчленувань спрямована друга вправа. Нагніться злегка назад — цим ви розтягнете усі міжкісткові зчленування спини. Але цю вправу виконуйте вельми обережно, враховуючи велику чутливість кожного хребця і всіх міжхребцевих зчленувань.
На ці дві вправи досить 60 секунд. Але їх потрібно робити якомога частіше. Скажімо, порівняно здоровій людині протягом дня і вечора достатньо 15 таких хвилинних вправ. Хворому, недужому — удвічі більше. І коли ці вправи робити регулярно й послідовно, організм, оновлений захисними силами, без будь-яких ліків, самотужки виявить свою напрочуд дивну властивість бути найкращим лікарем і охоронцем повноцінного стану здоров'я.
Прошу врахувати ще одну надзвичайно корисну особливість системи цілющих хвилин. Відомо, що далеко не всі люди можуть удень займатися таким лікуванням. Та навіть коли ви виконуватимете вправи тільки вранці до роботи замість зарядки, або увечері, а ще — у вихідні, все одно відчутно допоможете своєму ослабленому організмові. Отож, для виконання цілющих вправ нічого не потрібно, окрім вашої доброї волі. Вони стають вашим внутрішнім мудрим Лікарем.
Для ефективності цілющих хвилин корисно занотовувати враження від них на папері. Ці записи — важлива складова частина. Окрім того, що допомагають бачити процес, записи закарбовуються водночас і в свідомості людини, і в підсвідомості всіх клітин її організму, створюючи тим самим винятково високий — до чудового — настрій душі, стають відчутним чинником дійового оздоровлення всього тіла і нервової системи.
Для успішного оздоровлення слід відмовитись від шкідливих звичок. Йдеться не лише про алкоголь чи куріння, а й про інші недоліки — скажімо схильність злоститися, нешанобливо ставитись до людей. Слід незалежно ні від чого завжди бути привітним і ввічливим. Ось тоді розумно спрямований чудовий настрій сприятиме загальному зростанню усіх усіх цілющих властивостей організму. І вже на такій сприятливій добрій основі зростатиме ефективність кожної хвилини. Позбуваючись усіх хворобливих явищ, людина відчує себе у справді чудовому, оновленому стані здоровою, і це вже не залежатиме від будь-яких зовнішніх умов життя.
Отже, одвічна мрія людства — мати міцне здоров'я — відтепер стане реальністю для кожного. Приділіть належну увагу незвичайним можливостям цілющих хвилин і ви створите справжнє диво, матимете невразливе здоров'я, велику енергію і добрий настрій.
Що ж, за нашого складного, для багатьох напівголодного, або й зовсім голодного життя запропонована система — знахідка. Ще б пак! Не потрібно ні спортзалу, ні обладнання, ні ліків, ні обслуги. Лише кілька хвилин на день приємних рухів — і ми оновлюємося, молодіємо. Тільки не забудьмо: треба навчитися не злоститися й не гарчати одне на одного...
Та може статися, що декотрі медики, вивчені за системою “захворів — ковтай пілюлю”, спростують запропоновану систему, висміють її автора. Можливі зауваження і до опису системи. Що-що, а це ми вміємо! Але зважте: у 60 років Яків Павлович готувався помирати. А ось на 97-му приїхав сам до редакції...
Я провів його до виходу і з доброю заздрістю дивився услід, доки він не завернув за ріг. Високий стрункий, наче юнак, підтягнутий, ішов легко та красиво. Повернувшись до робочої кімнати, я заходився повторювати вправи, які показав мені Яків Павлович. Виконав раз, удруге. А тоді ... забувся про них. А шкода... Як забуваємо ми всі добрі й мудрі поради. Не вистачило отієї доброї волі, про яку казав автор системи. А ось тепер, вочевидь точно візьмуся за ті вправи. А ви? Хіба не хочете бути схожими на Я. Авдієнка й прожити стільки, скільки прожив він?
Яків Гальченко, ГУ 16.07.94

Загроза енергетичній незалежності.

Статті Є. Андрус щодо ситуації, яка склалась в місті відносно неякісного та дорогого опалення є достатньо вчасними та такими, що привертають пильну увагу громадськості до цієї проблеми. Але акценти, що розставляються автором є досить тенденційними та такими, що врешті уводять читачів від суті питання. Виходячи з логіки написаного, головними винуватцями проблеми, що виникла, є власники індивідуального опалення та погана міська влада разом з підприємством «Нікопольтеплоенерго», які не тільки не стали на заваді цій категорії «несвідомих» громадян, але ще й активно потурали їм в цьому. Дійсно, хіба можна назвати таких громадян «свідомими», якщо вони не захотіли мерзнути у своїх квартирах та сплачувати за віртуальне тепло разом із своїми нещасними сусідами?

Отже, почнемо по порядку. Спочатку нагадаю відомі факти.

Україна – світовий лідер у споживанні газу на одиницю населення. Вона за цим показником випереджає навіть Росію, не кажучи вже про країни Європи. Енергонеефективність вітчизняного виробництва загальновизнаний факт. На одиницю продукції в Україні витрачається у 2-3 рази більше енергії ніж у тій же Європі. Але навіть не це є головним у вкрай жахливому рівні марнування газу. Головний споживач блакитного палива це комунальне господарство країни, яке є тією чорною дірою, де зникають мільярди кубометрів газу і є головною причиною енергетичної залежності України.

Централізоване теплопостачання завжди менш ефективне за індивідуальне. Навіть у Європі, за всіх заходів з енергозбереження, за належного стану мереж, наявності ефективного обладнання енерговтрати на шляху до кінцевого споживача становлять до 30% виробленої теплової енергії. Давайте запам’ятаємо цю цифру, як деякий еталон та порівняємо з тим, що маємо ми. Може тоді ми не тільки побачимо хто насправді винен, а можливо і зрозуміємо, що треба робити.

Але для початку давайте трохи порахуємо та порівняємо про що саме йдеться. Хитромудрі розрахунки «Нікопольтеплоенерго» залишимо наостанок. Рахуватимемо з кінця. Тобто визначимо, скільки ж насправді коштує опалення квадратного метру житлової площі. Для цього можна згадати кілька формул із шкільного курсу фізики, але можна зробити простіше, провівши прості спостереження та перерахунки.

Візьмемо реальну нікопольську квартиру площею 80 м². Витрати газу в найбільш морозні місяці, такі яким цього року був січень, складають в середньому 320 м³. В інші, більш теплі, місяці витрати газу значно менші – 180 м³. Від цього обсягу треба відняти близько 30 м³, що йдуть на підігрів гарячої води та споживання у газових плитках. Залишається 290 та 150 м³ відповідно. Враховуючи, що холодні місяці становлять протягом опалювального сезону не більше одного, розрахуємо середнє споживання газу такою квартирою за опалювальний сезон. (150*5+290)/6=173,3 м³/міс. Власник такої квартири сплачуватиме протягом сезону 83,40 грн за місяць за тепло в квартирі з температурою у 25 градусів. Порівняємо з тарифом 13,49 грн/м² - за таку саму квартиру іншому власнику нараховують 1079,20 грн! В 13 разів або на тисячу гривень більше! Та чи при цьому «Нікопольтеплоенерго» «підняло градус» у цій квартирі хоч на кілька пунктів вище? Скоріше навпаки, ситуація в ній така, яка була в квартирах мешканців будинку по вул. Електрометалургів, 42-б, коли в багатьох квартирах температура не перевищувала 10-12 градусів.

Так який же реальний тариф повинен бути на опалення? Візьмемо, виходячи з наших даних, об’єм газу необхідний для опалення одного квадратного метру площі до температури 25 градусів. Він становить 173,3/80=2,17 м³. Для індивідуального опалення видатки на нього становлять 2,17*0,4836=1,05 грн/м². Для централізованого опалення виходячи з дещо вищого тарифу на газ для підприємств теплокомуненерго 2,17*0,873=1,89 грн/м². Але і нормативи у цих підприємств дещо інші. Їхня норма становить не 25, а 18 градусів. Тому на кожен градус пониження «індивідуальної» норми до «комунальної» треба знизити і відсоток спожитого газу, як мінімум, на 5 %. При цьому отримаємо цифру, що наближається до розрахованої нами на індивідуальне опалення - 1,89-35%=1,23 грн. Але в будь-якому випадку централізоване опалення за визначенням буде дорожчим. Згадаємо 30 % «необхідних» втрат на транспортування, додамо відсотків 50 виробничих витрат та 20% на рентабельність. Отримаємо вдвічі більше – 1,23+30%+50%+20%=2,46 грн/м².

Таким чином, ми розрахували економічно обґрунтований тариф на центральне опалення – 2,46 грн/м². Він перевищує більше ніж у 2 рази витрати на індивідуальне опалення. Але давайте порівняємо його з майже втричі більшим офіційним та вшестеро більшим для будинків з лічильниками!

Які же з цього зробимо висновки?

Висновок перший, все, що перевищує 2,46 грн. пов’язано з неефективними перевитратами газу, неефективним господарюванням, неналежним технічним станом «теплового» господарства, намаганням перекладення відповідальності на добросовісних платників та на державу у вигляді субсидій. Можливо ці тарифи пов’язані і з іншими факторами, про які говорять різні недоброзичливці, але ні яким чином вони не пов’язані з власниками індивідуального опалення, котрі не бажають щосезону переплачувати тисячі гривень, сидіти у холоді та обивати пороги «бонапартів», що окупували місто і, як правильно підмічено у статті Є. Андрус, не вирізняються шляхетною поведінкою.

Висновок другий витікає з першого. Індивідуальне опалення це не зло для міста, а єдиний його порятунок. Якщо проаналізувати тенденції розвитку ситуації, стан теплового господарства, вартість енергоносіїв, то незалежно від теперішньої чи майбутньої влади, якість послуг і надалі тільки погіршуватиметься, а вартість зростатиме. Міська влада дійсно винна у ситуації, що склалась з теплозабезпеченням міста, але не тому що давала дозволи на установку індивідуального опалення, а тому що пустила цей процес на самоплив, обрала позицію стороннього спостерігача та невтручання.

Висновок третій витікає з другого. Що ж робити? Населенню міста - шукати можливості для встановлення індивідуального опалення, що в кінці кінців дозволить людям жити в людських умовах, зберегти свої кошти та знизити енергоспоживання. Міській владі вивчити вже багатий досвід українських міст, які вже давно поставили за мету перехід від централізованого до децентралізованого та індивідуального опалення, та запровадити його з метою підтримки малозабезпечених верств населення під час такого переходу.

Але давайте ще раз повернемось до висновків п. Андрус, зроблених на основі звернень читачів газети у статті «Індивідуальне опалення вже аукнулось абонентам Тепломережі» і з позицій вже з’ясованих нами, ще раз поглянемо на викладені аргументи, спрямовані проти індивідуального опалення.

По-перше, в статті стверджується, що існує закон, який проголошує, що «встановлювати індивідуальне опалення можна тільки з дозволу ВСІХ квартиронаймачів даного будинку», і що цей закон «довгий час у нашому місті вперто не помічали». Але як сказано в тій же статті цей закон зовсім і не закон, а всього підзаконний акт - Наказ міністерства з питань ЖКГ. Підзаконні акти, у свою чергу, повинні видаватися в межах законодавства і не суперечити йому, що відбувається в даному випадку. Цивільне право передбачає можливість відмови від неякісних послуг. Будь-який мешканець, навіть за незгоди теплопостачаючої організації, може «відрізатись» від центрального опалення та запросити її представника для складення акту, що підтверджує факт припинення користування цими послугами. Більше того, довгий час не помічати цього «закону» в місті не могли по простій причині, що він виданий наприкінці 2007 року. Тобто встановлене до 2008 року індивідуальне опалення, яке становить переважну більшість, не порушує приписів цього, недостатньо легітимного, наказу.

По-друге, власників індивідуального опалення намагаються піддати «моральному тиску». Так стверджується, що за опалення спільних приміщень сплачують мешканці, що залишились абонентами Тепломережі. З одного боку це дійсно так, але з іншого власники індивідуального опалення сплачують нарівні з усіма мешканцями плату за утримання будинку, в яку, крім іншого, входить плата за підготовку внутрішньобудинкових мереж до опалювального сезону, плата за утримання та ремонт цих мереж, плата за ліквідацію аварійних ситуацій. І ще питання, що більше, оплата цих складових квартплати, чи оплата однієї ледь теплої батареї на весь під’їзд дев’ятиповерхового будинку.

По-третє, уявне намагання «Нікопольтеплоенерго» перевести споживачів на індивідуальне опалення представляється як, підступне діяння. З одного боку, як свідчить практика, саме «Нікопольтеплоенерго» завжди було послідовним супротивником переходу населення на індивідуальне опалення та звуження своєї клієнтури. З іншого боку відмічу, що ще не доводилось зустріти жодного незадоволеного власника індивідуального опалення.

По-четверте, зазначену тенденцію зупинити вже ніхто не в силах, незважаючи на всі намагання, які будуть тільки ускладнювати ситуацію.

Ну, а що ж і з тарифом у 200 %? Саме про це і треба вести мову. В «Нікопольтеплоенерго» існує розрахунок вартості гігакалорії – одиниці виміру теплової енергії. Дивно, чому мешканцям будинків з лічильниками виставляється перерахована у відсотки плата, а не виставляються до сплати прямі показання лічильника поділені на займаний відсоток опалювальної площі? Відповідь проста та очевидна – рахуємо так, щоб не було нічого зрозуміло, але побільше. Як ми пересвідчились просто за законами фізики для того, щоби протопити 1 м² житлового помешкання до нормативної температури достатньо 2,17 м³ газу на місяць. За розрахованим тарифом це лежить в межах 2,46 грн./м². Якщо виходить значно більше, значить або лічильник показує невірно (дивно - одразу у всіх будинках міста), або існують надмірні втрати теплової енергії в мережах (тоді їх обов’язково необхідно виявити та усунути), або споживачів просто шиють у дурні (тоді тут обов’язково повинні попрацювати контролюючі органи, які вміють рахувати краще за комунальників).

Протиставляти же один одному мешканців за формою опалення їх квартир вважаю абсолютно неправильним. Таке протиставлення викликає неприродне напруження там, де його не повинно бути, відволікає від визначення справжніх причин та не сприяє вирішенню проблеми.

18.02.2009